Політики влаштували нове змагання - хто швидше підготує і проведе через Верховну Раду закон про обов'язкове соціальне медичне страхування. Його прийняття - один з ключових етапів реформи всієї системи охорони здоров'я, проведення якої від України очікує МВФ. Народні депутати вже подали три законопроекти у парламент. На підході і урядова версія. Проте всі ініціативи впираються в технічну неготовність системи охорони здоров'я до ефективного впровадження нової реформи. Що пропонують у МОЗ і Верховній Раді розбирався Дмитро Уляницький.
Три горішки для Ради
Парламентарі та чиновники поспішають провести через Верховну Раду законопроект про запровадження обов'язкового соціального медичного страхування. Цей документ - один з ключових етапів реформи системи охорони здоров'я, проведення якої є зобов'язанням України перед Міжнародним валютним фондом. Це - непросте завдання для парламенту. Перші спроби запровадити в Україні систему загальнообов'язкового медстрахування депутати зробили ще у 2001 році. Тоді їм знадобилося два роки для того, щоб прийняти відповідний законопроект в першому і в другому читаннях. Але у 2003 році для остаточного затвердження документа не вистачило всього лише 26 депутатських голосів. До цього питання народні депутати повернулися влітку 2016 року. "Є політичне рішення, і законопроекти теж є. Частина з них вже зареєстровані в парламенті. Зараз йде фінальне обговорення, яку модель страхової медицини вводити. Думаю, протягом місяця ця дискусія буде завершена, і до кінця року законопроект буде розглядатися у Раді", - повідомило РБК-Україна високопоставлене джерело в Кабінеті міністрів. Йдеться про як мінімум три депутатські законопроекти, які передбачають загальнообов'язкове медичне страхування. Автором одного з них є заступник голови комітету Ради з питань охорони здоров'я Олег Мусій (позафракційний), іншого - голова цього ж комітету Ольга Богомолець (БПП). Вони були зареєстровані в парламенті у липні і у серпні, відповідно. У липні свою версію реформи у співавторстві з п'ятьма депутатами запропонувала і голова парламентського комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення - Людмила Денисова ("Народний фронт"). Саме комітет, який вона очолює, було визначено як основний для всіх трьох законопроектів. І в середу, 5 жовтня, він вирішив рекомендувати варіант реформи, запропонований Денисової, до прийняття в першому читанні. Згідно з цим законопроектом, щорічно в держбюджеті парламент буде визначати розмір страхового внеску, сплачувати який за своїх співробітників щомісяця будуть роботодавці. Платники страхових зборів повинні будуть укладати договори про медстрахування з приватними компаніями, які потім розрахуються з медичними установами за надані медичні послуги. Платити страховий збір за безробітних, пенсіонерів та дітей пропонується зобов'язати місцеві влади, а фізособи-підприємці будуть сплачувати страховку самостійно. Перелік медпослуг, які українці зможуть отримати за програмою обов'язкового медстрахування, пропонується визначити спеціальною програмою загальнообов'язкового соціального медстрахування. Страховикам для роботи в цьому сегменті доведеться отримувати ліцензію, а також отримати членство у страховій саморегулюючій організації. Крім того, страхова компанія повинна буде щомісяця виплачувати один відсоток від страхових премій у Фонд гарантування загальнообов'язкового соціального медичного страхування. Саме цей фонд буде розраховуватися з лікарнями і поліклініками у разі банкрутства страховика. В альтернативних законопроектах, запропонованих членами комітету Ради з питань охорони здоров'я, про участь приватних страхових компаній мови не йде. Зокрема, Олег Мусій у своєму проекті пропонує створити некомерційну самоврядну організацію - Фонд медичного страхування України - для оплати медичних страховок. Управляти таким фондом пропонується на паритетній основі державі, застрахованим громадянам і роботодавцям. Перелік медичних послуг, які надаватимуться за рахунок обов'язкової медстраховки, за версією Мусія, повинен щороку затверджувати парламент паралельно з прийняттям держбюджету. Схожий варіант системи медстрахування пропонує і Ольга Богомолець. Відповідно до законопроекту, платниками страхового платежу повинні бути роботодавці, місцеві влади та фізособи-підприємці. Кошти від страхових платежів будуть надходити в спеціальний неприбутковий Фонд, який буде розраховуватися з медичними установами за надані послуги. Їх перелік повинен визначатися програмою Кабміну, розрахованою на три роки.
МОЗ проти
У Міністерства охорони здоров'я є своє бачення роботи системи медстрахування, і воно не збігається з тим, як її представляють депутати. Відомство публічно розкритикував законопроект Людмили Денисової, який парламентський комітет рекомендував до розгляду у сесійній залі. Відповідне повідомлення МОЗ оприлюднив на своєму сайті в понеділок, 10 жовтня. "Хоча модель з приватними страховими компаніями виглядає привабливо, немає ніяких доказів, що вона є більш ефективною, - заявив заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк. Аргументом на користь запропонованого законопроекту є, начебто, конкуренція, однак і ми, і міжнародні експертні інститути переконані, що конкуренція повинна бути на рівні постачальників медичної допомоги, тобто лікарень, а не на рівні тих, хто страхує людей". Ризики моделі медстрахування за участю приватних компаній Павло Ковтонюк бачить в тому, що приватні страхові компанії "будуть вибирати собі здорових пацієнтів", а також завищувати свої адміністративні витрати. "Українська держава інституційно не здатна регулювати діяльність приватних страхових компаній, як це роблять Швейцарія або Бельгія. Тому, це може призвести до того, що велика частина українців просто залишаться незастрахованими", - вважає заступник міністра охорони здоров'я. Якщо рекомендована комітетом Ради депутатська ініціатива буде прийнята, то страховики "зможуть лобіювати власні інтереси, а не інтереси пацієнтів", вважають у МОЗ. Крім того, у відомстві застерігають, що держава не зможе контролювати витрачання страхових коштів, які будуть зберігатися на рахунках приватних компаній. Не влаштовують МОЗ і альтернативні законопроекти, запропоновані Ольгою Богомолець і Олегом Мусієм. "Міжнародний досвід свідчить, що збір коштів для охорони здоров'я, шляхом введення додаткового податку на заробітну плату, призведе до зростання рівня тінізації економіки, а, отже, зменшення доходів державного, місцевих бюджетів і, в кінцевому результаті, до погіршення послуг для пацієнтів", - зазначає у повідомленні відомства в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.
Вибирайте лікаря
Замість депутатських ініціатив чиновники пропонують свою модель медстрахування, яка не передбачає введення нових податків для роботодавців. Чиновники розраховують, що їм вистачить на потреби страхової медицини вже наявних у державному бюджеті коштів. Нагадаємо, в цьому році МОЗ виділено понад 50 мільярдів гривень, а в наступному цю суму пропонується збільшити до 62 мільярдів гривень. "Коли в країні йде війна, а в економіці - колапс, вводити нові податки недоцільно. Ніхто цього не зрозуміє", - впевнений голова координаційної ради громадської організації "Медконтроль" Ігор Щедрін. Але поки свої ідеї про те, якою повинна бути система медичного страхування в країні, МОЗ не поспішає оприлюднювати у вигляді законопроекту. Відомство обмежилася лише кількома тезами, опублікованими на офіційному сайті. Втім, у розпорядженні РБК-Україна опинилася презентація реформи, яка була представлена нещодавно на нараді у прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.
РЕФОРМА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ Я В УКРАЇНІ 2017-2019
Згідно з документом, МОЗ розраховує впровадити нову систему охорони здоров'я за три роки. У 2017 році чиновники планують реформувати модель роботи поліклінік, амбулаторій, центрів первинної медико-санітарної допомоги, так званого "первинної ланки охорони здоров'я, що відповідає за профілактику захворювань і діагностику. "Завжди дешевше вилікувати хворобу на ранній стадії, ніж на більш пізніх", - вважає менеджер медичної групи "Реанімаційного пакету реформ" Олександр Ябчанка. Крім того, відомство обіцяє фінансову автономію медичних установ, а також ввести оплату за результат лікування. Передбачається, що українці будуть має право самостійно обрати собі сімейного лікаря та педіатра. Для цього громадянам необхідно буде укласти з лікарем контракт про обсяг послуг, гарантованих і оплачених державою. Взаємодіяти з лікарями і перераховувати бюджетні кошти держава планує через спеціальне страхове агентство. Оплата за роботу сімейних лікарів буде розраховуватися в залежності від кількості укладених ними контрактів, з урахуванням дотримання медичних протоколів лікування та діагностики. Так, у МОЗ вважають, що сімейний лікар зможе щорічно отримувати від державного страхового агентства 1 тисячу гривень за обслуговування сім'ї з двома дітьми. Якщо ж на одну амбулаторію або поліклініку буде зав'язано 1-2,5 тисяч договорів, її щомісячний дохід може скласти 19-50 тисяч гривень з урахуванням витрат на закупівлю необхідних ліків, утримання приміщення та транспорт.
Країна не готова
Експерти вважають, що поки Україна не готова до введення медичних страховок. "Для того, щоб держава оплачувала за медстраховками надані у лікарнях послуги, до законодавства необхідно ввести саме поняття "медичні послуги". Відповідний законопроект поки що припадає пилом у профільному комітеті Верховної Ради", - вважає Ігор Щедрін. На його думку, для забезпечення медстрахування, необхідний електронний реєстр пацієнтів. "Однак такого реєстру поки що в країні не існує, і його розробка зажадає величезних зусиль. Я не вірю, що Україна створить його в найближчі два роки, але тільки після цього кроку можна буде запустити повноцінну систему обов'язкового медстрахування", - сумнівається експерт. Цілком можливо, що проблема зі статистикою буде вирішена після проведення реформи медзакладів первинної ланки вже в 2017 році. "Зараз МОЗ складно ефективно управляти коштами, які виділяються з держбюджету - 50 мільярдами гривень - на українську систему охорони здоров'я. Після старту реформи первинна ланка збере необхідну статистику, - впевнений Олександр Ябчанка. Зокрема, після підписання договору з пацієнтом лікар внесе в створюваний єдиний електронний реєстр дані про пацієнта і його захворюваннях. Так станеться по всій Україні. В результаті, МОЗ нарешті отримає більш-менш достовірні дані про стан здоров'я українців. Це дасть можливість отримати відомству реальну статистику про те, що держава може безкоштовно вилікувати, а на що грошей немає". Поки МОЗ роздумує над своєю версією моделі обов'язкового страхування, в самому Кабміні не виключають, що в парламенті стане основним депутатський законопроект. "Не виключаю, що якийсь із депутатських законопроектів ми візьмемо як базовий", - повідомило РБК-Україна джерело в уряді. Але і схвалений комітетом Ради законопроект Людмили Денисової навряд чи зможе зібрати більшість голосів парламентаріїв. Його підтримці у сесійній залі, швидше за все, буде перешкоджати критика з боку МОЗ. Втім, і чиновникам, і парламентарям доведеться поквапитися - МВФ наполягає на прийнятті реформи охорони здоров'я вже в цьому році.
Джерело
